Полікарп Шабатин

Байки

Горіхове листя

Закомизилося горіхове лапате листячко, зашелестіло
Із Кореня поглузувать йому, бач, закортіло:
    — Старий Горіше, зшерхло в тебе тіло,
    Тримаєшся лише землі своєї.
Ось ми — то зовсім інше діло,
Не дуже сподіваємось на неї.
Щодня справляємо із вітром ювілеї,
За обрій синій нас він понесе!
А там корінню не бувать вовіки, от і все!
    — Пошелестіть, зелені гайдуки, —
            Сказав Горіх, —
    Та почешіть бездарні язики,
            У вас короткий вік.
    В Горіха листя вже було,
    По-різному себе вело
            І вести буде,
        Про що засвідчать люди.
    А вам скажу: не варто рідне ображать коріння,
    Бо з нього виросли і ви, і ваше покоління!
Джерело:
Шабатин П. Байкарня: Вірші. — К.: Дніпро, 2003. — 192 с.