Дід Панас і Злодії

    Свої, ріднесенькі Злодії,
Щоб збагатить себе й «панів-господ»,
    А обчухрать народ,
    Вдались до шокової терапії!
Не знали люди, що то значить слово «шок»,
Воно не часто вживане було донині,
    У незалежній Україні,
А з’ясувалося, що то із зашморгом мішок!
    Потрапить в нього люд —
    Тут і капут!
    Чи галасуй,
    Чи протестуй,
    Чи вимагай,
Рятунку дочекатися не виглядай!
    А дід Панас,
    Кмітливіший за нас,
    Погладив вуса,
    Поглянув на Злодіїв скоса
    І мовив напрямки:
    — Трудолюбиві люди,
Злодії вас чухратимуть іще роки,
        А то й віки,
    Якщо ви будете такі
    Терплячі до образи!
    А ви гуртом, відразу
        Повсюди
    Злодюг із зашморгом в мішок,
    Для них хай буде шок!

У байці сила віковічна:
Терпіння — категорія не вічна!