Рікою ллються сльози у дружини: Опівночі з’явився чоловік. — І знову був у клятої Горпини, Бодай би ти її не бачив вік! — Це, звісно, факт, що я вернувся пізно, — Їй чоловік у відповідь прогув, — Але ж у мене алібі залізне — Я цілий вечір у Марини був!
