Петро Ребро

Загітував...

Лектор цілих дві години,
Як одну хвилинку,
Розглагольствував на тему:
«Бережімо жінку».

Треба, каже, її тонко
Душу розуміти,
На руках її носити,
Дарувати квіти.

А увечері із нею
Мріять над рікою...
Чи, можливо, хтось не згоден
З думкою такою?

— Та чого там, я вже згоден, —
Крикнув хтось із зали. —
Буду все отак робити,
Як ви тут казали:

І кохати, й милувати,
Й мріяти із нею.
Тож мерщій мене знайомте
З жінкою своєю!
Джерело:
Петро Ребро. Могорич. – Бібліотека «Перця», №179. – К.: «Радянська Україна», 1974