Микола Петренко

Пільги для Юрія-змієборця

Наш звитяжний Юрій-змієборець
Гострим списом прошпилив змію, —
І тепер летить як переможець
У столицю славную свою.

Він надраїв каску і халяви,
У палац з’явився: — Я вже тут!.. —
Хор ушкварив гучно пісню слави,
Із гармат бабахнули салют.

Маршали несуть парадні шати,
Еполети, ковану медалі».
Та й говорять:	— Варто ще б щось дати,
Ти проси, героєві не жаль.

Що, не просиш?
                    Ну та добре, добре.
Значить, хлопче, вирішимо так:
Бачимо, ти скромний і хоробрий,
Хочеш — дачу, «Волгу», особняк?

В санаторій раз на рік путівку,
І для тебе, звісно, й для жони.
Спальний гарнітур.
                       (Він за готівку
Та без черги — так що оціни!)

А на свята — не забудь про ложку:
В спецкрамниці, друже, візьмеш сам
Баночку зеленого горошку,
Оселедців цілий кілограм!.. —

Славний Юрку!
Честь твоя законна.
Я усім за тебе говорю:
— Приведіть іще того дракона,
А чи й двох:
За пільги — всіх зборю.
Джерело:
Микола Петренко. Лакмусова стрічка. – Бібліотека «Перця», №389. – К.: «Радянська Україна», 1991