Мавши свій особнячок, Гроші в ощадкасі, Оженився старичок На красуні Азі. Взяв, питаєте, чого На онуку схожу? «Я ще, — каже, — ого-го! Без ціпка ще ходжу!» Лиш минув весілля час, Аза бух одразу: — Дай-но двинем на Кавказ На туристську базу!.. База. Гори навкруги, Ген аж — Леселідзе... Дід зігнувсь у три дуги — Рачки вгору лізе! Чуб фарбований звиса. Мокрий, парить спека... Аза скаче: — Глянь — краса! — А старий лиш хека. Вечорком понад сади Линуть зойки джазу. Хоч не хочеш, а веди Танцювати Азу! Там, де юнь зійшлась у хол З усії округи, Дід, ковтнувши валідол, Чеше буги-вуги! Хоч уже й забило дух, Вихиляси в’яже. Молода кружля, мов пух, І старому каже: — Взимку ми, якщо дасть бог, З рюкзаком на крижах Всю Киргизію удвох Промчимо на лижах!.. — Промчимо! Еге ж! Му-гу! Ради тебе, люба... — І подумав: «Як в снігу Десь не вріжу дуба!» ...Зі старими слід дружить. Насміхатись грішно. Але тут, що не кажіть, — А виходить смішно.
