Степан Олійник

Оженився старичок

Мавши свій особнячок,
Гроші в ощадкасі,
Оженився старичок
На красуні Азі.

Взяв, питаєте, чого
На онуку схожу?
«Я ще, — каже, — ого-го!
Без ціпка ще ходжу!»

Лиш минув весілля час,
Аза бух одразу:
— Дай-но двинем на Кавказ
На туристську базу!..

База. Гори навкруги,
Ген аж — Леселідзе...
Дід зігнувсь у три дуги —
Рачки вгору лізе!

Чуб фарбований звиса.
Мокрий, парить спека...
Аза скаче: — Глянь — краса! —
А старий лиш хека.

Вечорком понад сади
Линуть зойки джазу.
Хоч не хочеш, а веди
Танцювати Азу!

Там, де юнь зійшлась у хол
З усії округи,
Дід, ковтнувши валідол,
Чеше буги-вуги!

Хоч уже й забило дух,
Вихиляси в’яже.
Молода кружля, мов пух,
І старому каже:

— Взимку ми, якщо дасть бог,
З рюкзаком на крижах
Всю Киргизію удвох
Промчимо на лижах!..

— Промчимо! Еге ж! Му-гу!
Ради тебе, люба... —
І подумав: «Як в снігу
Десь не вріжу дуба!»

...Зі старими слід дружить.
Насміхатись грішно.
Але тут, що не кажіть, —
А виходить смішно.