Хитрий чоловік

На сівбу спішать бригади.
Ну, а він, як і торік —
Вибира легкі посади,
Цей хитренький чоловік.

І сьогодні, як і вчора,
До роботи — нітелень.
Від контори до комори
Ходить-бродить цілий день.

То поп’є біля криниці,
То лякає гусака,
То ялозить рахівниці
За столом рахівника.

То в газету кине оком
І розкаже новину.
Тишком-нишком,
                        скоком-боком,
Лиш роботу б не трудну!

Був завклубом він зимою.
Нині здав замок в іржі
І оце перед весною
Перевівся в сторожі.

Виступає в стінгазеті
(Не одного критикне!).
З бригадиром у буфеті
Тихо чарочку хильне.

Знов постоїть біля плоту...
Вечірком
У рейку — дзень!
І на тім скінчив «роботу»,
І заробить трудодень!

Між народом роботящим
Він стриба, як горобець, —
По професії — ледашо,
По натурі — хитрунець!