На сівбу спішать бригади. Ну, а він, як і торік — Вибира легкі посади, Цей хитренький чоловік. І сьогодні, як і вчора, До роботи — нітелень. Від контори до комори Ходить-бродить цілий день. То поп’є біля криниці, То лякає гусака, То ялозить рахівниці За столом рахівника. То в газету кине оком І розкаже новину. Тишком-нишком, скоком-боком, Лиш роботу б не трудну! Був завклубом він зимою. Нині здав замок в іржі І оце перед весною Перевівся в сторожі. Виступає в стінгазеті (Не одного критикне!). З бригадиром у буфеті Тихо чарочку хильне. Знов постоїть біля плоту... Вечірком У рейку — дзень! І на тім скінчив «роботу», І заробить трудодень! Між народом роботящим Він стриба, як горобець, — По професії — ледашо, По натурі — хитрунець!