Зозуля-вихователь

    Урвалися Зозулі
     «Ку-ку» та гулі:
    — Пора з пасиву їй в актив!.. —
Десь хтось підняв на ноги колектив. —
    Ще сил у неї є чимало,
    І докіль молода,
Хай пташеняток наших догляда,
    Щоб жодне не пищало,
Щоб ненароком із гнізда
    Додолу не упало.
А що й до чого — розбереться і сама,
    Бо то — не гнізда ж бо мостити.
Не черв’яків шукати, не комах ловити —
    Великого не треба тут ума.
    І як Зозуля та не билась —
    Не помогло, не відкрутилась:
    Поперли у садок
    Пташиних доглядать діток.
    А восени сльозами залилася:
    Нема ані Синичок, ні Щиглят —
    Перевелися.
    Зате повнісінько усюди Зозулят.

* * *
А в нас? Їй-бо, не кожен придивляється
    У що і хто із дітьми грається.