Віктор Лагоза

Байки

Життєлюбний Заєць

Колись-то десь, в якімсь краю
    Хвалився Заєць у гаю,
Що хижаків він виведе на чисту воду:
    — Я все життя на тім стою!..
Давно пора узятися за капосну породу!..
    І вірний був своїм словам:
        На першій же нараді
Такий вчинив гармидер, тарарам —
Куди тому оркестру на параді.
    Згадав усі гріхи:
І те, що до Вола рівнятись має звабу,
    Що дметься, як міхи...
Ну, словом, вщент розніс він... Жабу.
    А потім, через рік чи два,
    В гаю порушив знову тишу —
    Кричав такі слова,
Що валідолом рятували... Мишу.
    — Чого ідеш в обхід?..
Чом зразу не обернеш Вовка на каліку?.. —
Питавшу Зайця не один сусід. —
    Адже тобі не стачить віку.
    А Заєць вуса — круть:
    — А ті, що Вовка б’ють,
    Хіба по два віки живуть?..
Джерело:
Віктор Лагоза. Вередливий слимак: байки та гуморески. – Харків: Прапор, 1973 . – 65 с.