Відвертий Вовк

Одного разу Вовк і Заєць в парі
    Служили при отарі
(Таке було та часом ще і нині є),
    І Заєць зовсім розходився —
    Проходу Вовку не дає:
То Вовк не так на нього подивився,
    То мало спить, то зайве п’є,
    Негарно морщить лоба.
    То знайде в шерсті реп’яхи,
    То Вовчі вуса не сподоба,
    То ще якісь там відшука гріхи.
— Та що це?.. Сором же дивиться!.. —
    Шепоче Вовкові Лисиця. —
    Докіль терпітимеш таке?..
    А Вовк лише хвостом мотає:
— Нехай, коли воно до критики падке, —
Мені від цього шкоди ні на гріш немає.
    Дотіль не буду гнати на слизьке,
    Прощатиму усе плюгавій тварі,
Докіль вона овець не лічить у кошарі.