Віктор Лагоза

Байки

Місток

Місток, який єднав річкові береги,
Знічев’я зазирнув у воду:
— Еге, та кращого немає навкруги,
Лиш я чудову маю вроду.
Погляньте лиш на блиск моїх перил!..
Кого іще такими скріплено болтами?
Їй-богу, очі відвести немає сил —
Я кращий міст поміж всіма мостами!
Але отого, що внизу,
Терпіть не хочу я надалі —
Спиляйте, хай не будуть навіть поблизу
Оті, що в глині... Як їх?.. Палі.

І сталось, як хотів —
Без паль простяг в повітрі тіло.
Та ба! У прірву полетів —
Лише загуркотіло.

* * *

Отут сказать до речі:
Ой, не ганьби того, кому заліз на плечі.
Джерело:
Віктор Лагоза. Ведмежа послуга: Сатира і гумор. — X.: Прапор, 1986.— 47 с.: іл.