На пасіці ішло до свята — Ось-ось початись мав великий медозбір: Десь липа зацвіла і запахтіла м’ята, До гречки шлях найкращий знайдено повз бір, І сонце сяє, і вітри попутні. Радіють всі. Лише сумують Трутні. Ще б пак! У них на серці щем — На пасіку прийшов Кузьма з ножем І ну зрізати Трутнів з сотів, — Навіщо свято ти псуєш?.. Адже ж Оте зробити можна буде й потім. — О ні!.. — Кузьма докірливо кива. — Коли вціліє нині ця орда проклята, Не буде й свята: Де Трутні є, там меду не бува. * * * Хороша звичка, й мабуть, личить Її в Кузьми і нам із вами запозичить.