Віктор Лагоза

Байки

Ку-ку-рі-ку!..

    Коли на ферму прикотили віз,
    Щоби ішли на висоті дебати,
    На нього й Півничок поліз —
    Забаглось дуже виступати.
Хвилину воду пив, хвилину йоржив пір’я,
А там і втяв:
                 — Ку-ку-рі-ку!..
    Аж луни ляснули в ярку.
І знов зіскочив з воза на подвір’я.
    Ніхто утриматись не зміг,
        Бо не робили й спроби —
        Неначе від хвороби,
Від реготу усі попадали із ніг.
Та ось минає тиждень чи і два відразу,
    І знов не влад, не в тон,
    Уже не з воза — з перелазу
        Лунає Півня баритон.
Ніхто не зна, чия у тім провина,
Але сміялась тільки зборів половина.
    І повелось з того дня,
    Що Півень, як якусь роботу,
Одне і те ж кричить із клуні, з лісу, з плоту,
Й його ніхто не тільки не спиня,
А навіть, як придавить Півня грип чи нежить,
То й збори відкладають, доки перележить.

* * *
    Нема у нас таких Півнів?
    Таке існує лиш у байці?
А ви на зборах побувайте кілька днів
    І загинайте пальці.
Джерело:
Віктор Лагоза. Вередливий слимак: байки та гуморески. – Харків: Прапор, 1973 . – 65 с.