Прокинувся Антип
І на годинник — глип!
— Ой лишенько!.. Уже десята!..
Оце так влип —
Вищать, мабуть, на фермі поросята,
Ревуть непоєні телята...
Схопився та надвір —
З ножем гаса за Півнем, ніби звір.
— Анахтема проклята!..
Чи ба, яку свиню підклав мені!..
Відкіль подібна звичка в поторочі—
Горлать до світу в вихідні,
Мовчать до півдня в дні робочі?..
* * *
Ото нещасний чоловік —
Отак морочитись із Півнем... п’ятий рік!
