Анатолій Косматенко

Суть и суєта

    Щоб глибше вивчити людину,
Дознати потайний її заряд, —
    Зробили вчені апарат.
Маленький.
               Не якусь махину.
Із вигляду — ну, шапка-ковпачок.
    Легка. Красива. Модна:
В ній датчики — щоб фіксувати кодно
Найменший порух сил, чуттів, думок...
    Як слід було й чекати,
    Знайшовся й Чоловік,
Що згодивсь (не без плати)
    Носить ту шапку рік.
Рік проминув і — результати:
1. Військові здібності — Наполеон.
2. Самозаглиблення — Спіноза.
3. Абстрактне мислення —
                    Енштейну втер би носа.
4. Дар красномовства — Ціцерон.
5. Енергія — сто раз оббігти б міг планету.
6. Дар творчості — задатки генія-поета...
    Міг стать Довженком, Рафаелем міг,
    Роденом, Корольовим, Бучмою-артистом,
    У цирку — видатним еквілібристом...
        Не перелічиш даних всіх.
        І це у Чоловіка геть простого...
                О, відкриття!

Жаль тільки: з даних тих ніякого пуття,
Бо то — лиш виміри уявлення пустого,
    Що ними Чоловік усе життя
        Вимірював себе самого.
    Енергія, щоправда, все ж була.
        І немала...
    Та що із того?
    На злість і заздрощі пішла:
Невдаха не терпів же успіху чужого!