Микита Годованець

Вимогливий жених

Орел покликав до свого гнізда
Веселу Сойку-свашку, вимага поради:
— До краю вже самотність обрида,
А з нареченими не можу дати ради.
    Та — гарбуза під носа тиче,
    Та — залицяється та кличе,
    А я... боюсь нажить біду.
У тебе там нема дівчаток ладних,
Щоб з них яка прийшлася до ладу?
     «О, чом нема? Знайду!
    Тепер дівчат порядних,
    Що заміж їм пора іти,
        Хоч гать гати!
Папуга, скажемо, — такої не знайти:
Барвиста, вбрана по останній моді,
Так дзвінко іноді викрикує слова,
І брівки вищипа, і чубчик завива.
    В твоїй господі
    Окрасою Папуга буде,
Не соромно з такою вийти межи люди...
Та хиба є: на думці — жарти, смішки,
    Зернятка та горішки.
    Та й ця біда ще не одна:
        Вона,
        Мов пень, дурна!»
— Умгу... у тебе ще хто на приміті?
Бо ж не одна Папуга в світі!
     «Та, звісно, не одна.
    Пораджу взять Сороку:
Красуня, як поглянеш збоку!
А господиня? Чарівна!
    Вона
    Усі новини зна!
У парубків за неї вічна битва...
А розум? Іскра! Бритва!
    Всім правду в вічі каже,
    І підлості — не вважить!
    Неправді — не стерпить!»
        Орел тут як скипить,
        Мов на вогні:
            — Ні-ні!
        Не по мені Сорока!
Така дружина — вічна заморока,..
Прошу тебе, як друга:
Давай, хай краще вже Папуга!
Джерело:
Микита Годованець. Осел на хаті. Байки – Бібліотека «Перця», №36. – К.: «Радянська Україна», 1958