Микита Годованець

У Лева на балу

Лев балювать всіх звірів поскликав,
Їж, пий, що на столах поклав,
Та не смути господареві хати!
Наїлися. Взялися танцювати.
Який вже Вовк бамбула і тюхтій,
А як чесав господарю на славу,
Аж поки впав, як сніп, під лаву!
    А Лиска? Брате мій!
    І гопки, й вихилясом,
    Навприсядки, і викрутасом
     (Недарма годували м’ясом!)...
        Левиця оком повела —
        Помітила в кутку Вола:
Сидить утомлений, надувся,
Хоч раз би посміхнувся.
З докором Лев гукнув Волові:
— Не бачу я страху! Нема любові! —
І кігті вистромив страшні.
— Зажди! — Левиця хапнула за поли. —
Но орано що наше поле.
Догідники ходить не здатні в борозні,
До праці не проси ніколи,
А Віл... аплодувати не мастак,
    Зате працює як?! —
Лев подобрів. І довго ще дивились,
Як два Ведмеді навкулачки бились.

Догідник честь і славу має часом,
Бо вміє танцювать і гопки, й вихилясом.
1962
Джерело:
Микита Годованець. Байки / Упоряд. А.М. Годованець ; Вступ.ст. Віктор Трохимович Косяченко . — Київ : Дніпро, 1983 . — 199 с.