Увічливий Півень

    Забралось лихо в двір:
    У рові Тхір,
На зло всім, оселився,
    І бідним курям жди
        Біди.
    Господар Півень навіть не озлився:
    — Що вас привабило сюди?
    В нас доброї нема нори.
    — Не бійсь, твоїх не потривожу.
    Своїх я кривдити не можу,
    Обкрадую чужі двори.
    Спокійно спи, поменше говори! —
    Зраділий Півень шпорами заграв:
    — Умовились: щоб наших хто не крав,
    Мовчатиму, візьму такий грішок.
    Але... у вас поганий запашок,
    А серце за ваш дух боліє:
    Щоб пес не вчув, що ви у рові є!

    Такі господарі в громаді є:
        Чуже гризи, не руш моє!