Любов Гнідець

Диво

За старою ходячи,
Квилив дід:
— Ти б зварила півника
На обід!

Та стара скупенькою
Все ж була,
Взявшись в боки, лазаря
Завела:

— Їв би, кажеш, півника?
От так‑так!
Ну, а що ж там різати?
Він як шпак!..

Через день, удосвіта
Як на сміх,
Йшов злодюга й півника
Впхав у міх.

Вийшла баба, плачучи,
Й примовля:
— Ой, як шкода! Півень був
Як теля!

А старий не витерпів —
З печі зліз:
— Чи ти ба — за ніч одну
Як підріс!