Сергій Воскрекасенко

* * *
То в високій, шумкій пшениці, Крізь її колихкі вали... І ластівки в натхненному мовчанні Ліпили гнізда на моїх плечах... І нехай з пісень моїх віднині Переймають голос солов’ї... Іван Вирган. З книги «Над Сулою шумлять явори»
У шумкій, колихкій пашниці Клечінь-дерево зацвіта... Зірки дзьобають жар-птиці, На одній з них плахта золота. Я сиджу у калині й співаю, Поки ранок-світанок свіне?. Соловейків співати навчаю, А не солов’ї мене. Гніздами од краю й до краю Ластівки заліпили мене. Ходить пустопаш скотина Об цій об такій об весні. Кукібна дівчина-рибчина Моні надоїть мені.
1962