(Андрій Малишко)

Ми з Платоном на тім рушничкові,
Немов на космічному кораблі,
Завдяки співаку Гнатюкові
Летимо й летимо навколо матусі Землі.

І скрізь, і всюди,
Й повсякчас
Люди, прекрасні люди
Квітами, хлібом і сіллю стрічають нас.

І стає чомусь Драча й Вінграновського шкода...
І дуже приємно, що хвалять тебе.
І хочеться, так хочеться зійти до народу
І ще ближче йому показати себе.

А ще хочеться всіх до одного обняти!..
І написати з тим же Платоном про Київську ГЕС,
А Шеремета хочеться високо, високо підняти
І легенько впустити на матінку Землю
                          з-під самих небес.