— А ти живи, красою повен, Не під конем, а на коні! — Я відступив на крок І мовив: — Ні! Борис Чіп, зб. «Жнивень»Усе від тебе я прийняв би: Твою красу, твої вуста... За жінку навіть тебе взяв би, Та: Оте, що зичиш ти мені, Горить нехай воно вогнем! Як вік трястися на коні — То ліпше жити під конем!
