Кудись біжать за звичкою авта... Вся ця безглузда кревна мста. . . . . . . . . . . . Люби що мо із творів Го... Люби жінок, халву, лукум... Ти справжній мен... Вареник — о! Петро СелецькийШумлять міста, Гудуть авта, У серці визріває мста Тому що жінку (і лукум) Міцніш за мене любить кум. Прийду до до... І дам по жо... Або по мо... І буде — о! Вареник я, Чи справжній мен Ніхто тепер Ні бе, ні ме. Ідейний я, Не те, шо ти. Одна лиш вада — Без авти.
