Високотоннажні вантажі

І стою увібганий у простір
Між пудами неба і землі.

Та хіба б спромігся так стояти,
Чи подумав би тягар нести.
Якби зрадив друг, не ждала мати,
Й не пливли — не йшли твої листи.
Олександр Педяш
Що мені на цьому світі треба,
Щоб я міг захоплено нести
Хмар пуди, важкі центнери неба,
Кілограми вітру і сльоти,

Щоб дзвеніли в серці переливи
І не тисла жодна із поклаж,
Щоб кортіло взяти тонни зливи
І отой подвоїти вантаж,

Щоб себе не міг я упізнати
В спеку полудневу і в мороз?
Лиш одно, — це ти повинна знати, —
Щоб кохала ти мене всерйоз.

Через те й звертаюся до тебе,
І кажу: «Якщо розлюбиш ти,
Хмар пуди, важкі центнери неба
Відмовляюсь далі я нести».

Ну, а ти поглянула сердито,
Й кресонула гостро, як гроза:
— Нащо хмари ті тобі носити?
На неси ось краще гарбуза.