Некоронована царівна

Моя царівна ще нічи́я,
Вона мене не знає в вічі,
Ще їй під серце не влучив я,
Своїм очиськом чоловічим.
 Василь Терещук
Моя царівна ще нічи́я,
Хоча вона від мене близько,
Ще їй під серце не влучив я
Своїм закоханим очиськом.

Вона із матір’ю обачно
Живе у настрої прекраснім,
Не наступав багатозначно
На ногу їй ножиськом власним.

Хоча із нею зустрічався
Проходив мимо досить близько
Її плечиськом не торкався,
Не обнімав її ручиськом.

Ще й цілуватися не вміє,
Живе розгубленим дівчиськом.
Тоді лиш буде знати чи́я,
Як стану їй я женишиськом.