Лежу в ромашках, а очима Іду дрімучим лісом трав. Михайло ПасічникЧималий досвід за плечима, Даремно не ловлю я гав, Лежу в ромашках — а очима Гуляю між високих трав. Співає ліс і дзвінко, й глухо, Лежу в траві — принишк, притих — А сам одним і другим вухом Іду поміж дерев густих. Немов мене хто тягне тросом У чебрецевий аромат, Хоч я лежу і досі — носом Іду у поле через сад. Іду — а там звисають вишні, Уже дозріли всі цілком. І вирішив я крок притишить — І прогулятись язиком.
