До сусідки захекана Вбігла Катерина: — Ой, біда! Якась хвороба У мого Мартина! Дві години вже минуло, Як стоїть дугою Та все хита знизу-вгору Ствердно головою. І ні пари з вуст... Не знаю, Як порятувати: Чи везти його в лікарню, Чи шептуху звати... — А сусідка: — Катерино! Плюнь на ті дивацтва. На прийом себе готує Мартин до начальства.
