Сидять гості ув Андрія, П’ють міцні напої. Аж за північ пішли спати У нові покої. На другий день рано-вранці Прощаються гості. Як на лихо дощ пустився — Промочить до ко́стей. Знов за столи посідали, Чекають погоди... Цілий тиждень гостювали В Андрія в господі. Став господар поглядати Частіше на небо: — Даремно ти бурмосишся, Нема гостей в тебе.