Співак

Хоч нерідко випивав, —
Лив не просто в пельку:
Пісні рідної співав,
Як знавець, Омелько.

Цей дверей не вибива,
Пам'ятає твердо,
Що й в буфетниці бува
Часом право «вето».

...Впустить ще його чи ні?
Й знов завів Омелько:
«Ой, дівчино, вєтчини-и,
Ти ж моя сарделько-о!..»