Нічна пригода

Мишко Калина вельми рад —
В кишені грошики у нього:
Лівак, получка, відпускні,
Солідна премія, крім того.
Оце б десяточку якусь
Послав би на село матусі.
Не можна. Настрій зіпсує.
Собі й дружиноньці Лідусі...
У небі зорі. Темна ніч...
З дружком вина хильнувши трішки,
Мишко додому почвалав,
Нема трамвая — можна й пішки.
Чудовий настрій, що й казать,
Співати хочеться Калині.
Пішов провулком... Раптом:
— Стій! — 
          Із-за кущів — злодійські тіні.
Мишко ураз пополотнів,
У кулаці затиснув гроші...
— Ану, кишені вивертай!
— Та що ви?.. Я... Мої хороші, —
Мишко у ноги тіням впав, —
В селі у мене, братці, мати —
Слаба, хворіє без кінця,
Ці гроші мушу їй послати. —
І сталось диво:
                  тіні ті
Мишкові низько уклонились,
Сказали тепло:
               — Молодець!
І, як то кажуть, хутко змились.
Мишко дивується:
                  — Діла-а!
Випадок просто небувалий! —
(До серця грошики притис) —
Спасибі, мамо, — врятували!