Микола Яровий

Слово про сміх

Ніхто із уст людських
За всі віки не стер
Веселу, щиру усмішку в житті.
Сміялися колись,
Сміються і тепер,
Сміятимуться також в майбутті
Із різних недотеп.
Чи, може, просто так
Сміятимуться люди жартома,
Як переможники,
На повні груди — всмак,
Бо зброї в світі кращої нема
Проти відсталого,
Бридкого, що пусте,
Проти пролаз усяких і прониз,
Що роблять все не так,
Що роблять все не те,
А дивляться на тебе зверху вниз!
Чи буде це комусь
До серця, а чи ні —
Товариш сміх лунатиме, бо він —
Як воїн у бою,
Як світло у вікні,
Щораз на сполох вдарить, наче дзвін!