Коли з начальством був запанібрата, Авторитет був чималий в Кіндрата. На килим червоніть його не звали, В завком одноголосно вибирали, Сидів у свому кріслі, як в сідлі, Й гадав, що він великий пуп землі. А потім так чомусь стряслося- сталось, Що те начальство раптом помінялось, А вже з новим не був запанібрата, І в нього наче опустились крила — Нема авторитету вже в Кіндрата, Він лопнув, наче булька з мила.