«Народолюбець»

Людина вік свій почина
Беззуба і безлика.
Лише пізніш стає вона
Маленька чи велика.

В житті й такі випадки є:
Якимось робом диким
Великий муж малим стає,
Малий стає великим.

І так вони собі й живуть,
Змирившись із судьбою...
Але людина мусить буть
В житті сама собою.

Біда, коли високий чин
Та припаде малому.
Від цих, сказати б, величин
Добра нема нікому.

Скажи такому ти слівце
Напроти, не в догоду, —
Страктує він як випад це
Проти всього народу!..

Навіть тоді, коли цей чин
Шампанське п’є чи брагу,
Це теж, еге ж, народ, не він,
Свою тамує спрагу!..

Якщо ж його начальство десь
Відзначить, — з факту цього
Народ радіть повинен весь,
Бо він же вийшов з нього...
    
А щоб у скруті помогти
Якійсь одній людині,
Такої він собі мети
Не ставив ще донині.

Та й нащо голову ламать,
Масштаб цей не по ньому...
Він має дбати, так сказать,
За весь народ в цілому!..