Діалог

    Перший
Я не раз чував тебе з трибуни, —
Як же красно промовляєш ти
Про близькі і сяючі вогні комуни,
Про величність нашої мети.
Про мораль нову, комуністичну,
Про недоліки і слабості людські.
І тримаєшся в словах ти героїчно,
Хоч і сходиш на місця слизькі.
Помічаючи у ближнього пороки,
Ти цих вад не бачиш у собі.

    Другий
Бо воно ж завжди видніше збоку,
Особливо сторони слабі.

    Перший
Саме це мені визнання й треба —
Після приказки ції
Я тепер скажу одверто і про тебе,
Про пороки й слабості твої.

    Другий
Так, можливо, ти для рівноваги
І про добре скажеш заодно?!

    Перший
Не вгамуєш ти ніколи спраги,
Підсолоджене п’ючи вино,
А тобі його дають нівроку!

    Другий
Хто дає? Отямся ти на мить!..

    Перший
Той, кому видніше збоку,
Чим і як вельможі догодить.

    Другий
Ну, а ти, як бачу я по всьому,
Кислим хочеш напувать мене?
Але ж кисле набива оскому,
Якщо пить його лише одне.

    Перший
Набива оскому? Пий з криниці,
З чистого земного джерела.

    Другий
Ах, які ти мовиш небилиці,
Заздрощів багато в тебе й зла.

    Перший
Хто намірився доскочить слави,
Той завжди підозрою стражда.
Слово, сказане на користь справи,
Скрізь такому в рану попада.
І йому його ж персона
Все на світі заступа.
А ікона завжди єсть ікона, —
Хоч і в золоті, але сліпа...

    Другий
Не ходив, як видно, ти, мій друже,
У начальстві на своїм віку,
І маленька критика не дуже
До смаку бува керівнику...
«Вчити вас, указувать вам треба!»
Але ж той, хто відзнача слабе,
Ніби вже достойніший за тебе
І вже цим принижує тебе.
В критиці я бачу долю глуму, —
Всюди знайдеться превражий син
І почне копать...

    Перший
        А ти не думай,
Що найкращий в світі ти один.

    Другий
Як же ти, коли у тебе влада,
І високий пост, і взагалі!..

    Перший
Часом на високих на посадах
Чоловічки теж трапляються малі.

    Другий
Сила наша вся — в авторитеті,
Є ця штука в тебе — молодець!
А коли тебе малюють в стінгазеті
З підтекстовками, тоді — кінець!

    Перший
Але «штуку» ту начальники путящі
Ділом створюють собі.

    Другий
        О ні!
Тільки вище органи стоящі
Мусять штуку цю зробить мені.
Висунули? Отже, дбайте
І держіть на рівні увесь час!
Бо коли впаду, то так і знайте,
Що забризкаю доконче й вас.