Чудасія

Приходить чоловік із ярмарку й сміється,
Сміється так, аж за живіт береться:
— Ти тільки-но послухай, жінко,
Що за чудасія
Сьогодні трапилась у кума нашого Мусія:
Продав ще вранці він свої воли,
І тут же, зразу в нього гроші потягли!..
Ну ж і куме дія, ну й сміхота!..

— А в тебе? — жінка злякано пита.

— Хе-хе, я, — каже, — не такий, як кум,
                                 роззява.
Важка для них була то справа...
Поповодив я тих злодюг як слід,
У мене гроші витягли вони
Аж десь уже після обід.