Чорт

(З минулого)

Поховала баба діда, —
На душі така печаль...
З нас ніхто того не віда,
Як старого бабі жаль.
Сорок років, що це — шутка
Без розводу жить разом!
І зосталась тільки дудка
На цвяшку під образом.
У кутку лампадка блима,
В хаті тиша й темнота.
Поминає баба Клима,
«Да воскресне бог» чита.
— Хто ж мене, як ти, бувало,
Так полає, ще й поб’є! —
І згадок таких чимало
Бабі в пам’яті встає...
Візьме Клим її за косу
Та з розгону об поріг,
Потім майже голу й босу
Виштовхне, було, на сніг...
«Б’єш, так нащо ж було брати?» —
Часом думала сама,
Але мужу краще знати,
Б’є, то, значить, недарма.
«Царство боже бідоласі,
Але жити добре вмів».
Вмер, лишивши в ощадкасі
Бабі тисячу рублів.
Що ті гроші нам? Полова!
Краще б хай жили діди!
В баби свинка є, корова,
Ну, а ці ж тепер куди?..
Батюшку вона спитала,
Той сопів, мовчав як пень.
— Добре, — каже, — що придбала,
Хай лежить про чорний день.

У кутку лампадка блима,
В хаті тиша й темнота.
Поминає баба Клима,
«Да воскресне бог» чита.
Але раптом замість бога
Чорт з’явився на весь зріст:
Без одного, правда, рога,
І не зовсім цілий хвіст.
Подивився пильно в очі, —
Взяв тут бабу переляк.
Чорт, до витівок охочий,
Промовля до неї так:
— Не трясися, грішна бабо,
Не лукав і не мудруй,
Чуєш ти, зелена жабо,
Завтра гроші приготуй!..
Віддаси, то будеш жити,
Якщо ж ні, то завтра й смерть. —
Став копитом землю бити,
Стіл поставив шкереберть.
Ввергло бабу в лихоманку,
Оком за ніч не звела.
В ощадкасу на світанку
Прилетіла — не прийшла.
Не призналася нікому
Про свою біду тяжку.
Тільки нищечком одному
Розповіла скарбнику.
Одлічив скарбник бабусі
Точно тисячу рублів;
Загадково посміхнувся
І бровою не повів.
А в призначену годину
Чорт вночі з’явивсь-таки.
А за ним через хвилину
В хату вбігли й парубки.
Мав скарбник круту натуру,
Як гукнув: — Ану хрестись! —
Потім здер із чорта шкуру,
Чорт похнюпивсь, нахиливсь.
— Подивіться, добрі люди!..
Скрізь цю шкуру я шукав —
Це ж у нашому сільбуді
В драмгуртку її ти вкрав! —
Баба кліпала очима —
В ноги впав їй, наче сніп,
Той самісінький, що Клима
Поховав учора, піп.