Той, хто цікавився, узнав, Що зав Кохається у квітах І що найбільше він собі Вподобав голубі... Бажаючі метнулися до жита. Волошки рвуть і тут і там, Один поперед іншим скаче, Неначе Війну оголосили бур’янам. Нарешті квіточок нарвали І жито... геть перетоптали! Ну, квіти квітами, а заву за врожай Дісталося на чай. Відтоді погляди він кида люті На кожну квіточку, по суті. А люди кажуть: «Нерозумний зав! Ти злись на того, хто тебе лизав».
