Євген Васильченко

Байки

Спектральний аналіз

Сім чоловік сиділо за столом.
Сім папірців лежало перед ними,
А ще, я говорю це не для рими,
В той час застигла хмарка над селом.
От я й кажу: — Товариші!
Погляньте знизу вгору
І опишіть, та тільки від душі,
Який у хмарки колір.
Спочатку вверх задерлися носи,
А потім над паперами сопіли...
Нарешті всі, кого я попросив,
Усе зробили.
Читаю... Лишенько! Що кожен натворив!
Чи стали очі вкрай погані? —
На папірцях, як на екрані,
Стояло сім спектральних кольорів!
А хмарка далі полетіла
Звичайна, біла...

Читали критики одну мою байчину.
Сім відгуків очима я пробіг,
Від подиву ледь не звалився з ніг!
Спектральна байка! От лиха личина!
До восьмого я байки вже не шлю:
Куди ж бо чорний колір приліплю?!