Біля хати спорудив Турнічок я класний, Щоб здоров’ячко Зміцнить В інтересах власних. І нехай там дощ Чи сніг, Будній день чи свято, Буду дружбу з ним водить Вперто і завзято. І прийде отой момент Пізно, а чи рано, Почну «сонце» я крутить, Наче Андріанов. Вийду згодом у майстри, Хоч воно і важко... Із мрійливості мене Вивела Мелашка: — Скоро час вже на обід, Ти ж прилип до ліжка. Марш мерщій до турніка Вибивать доріжки.
