Важковаговик

На подвір’ї стара мати
Дровцята рубає,
А синок-атлет у хаті
Гирі підіймає.
Мати каже: — Ти б, Семене,
Покинув ту гирю,
Хоч би раз узяв за мене
Та й підняв сокиру.
— Що сокира! — син спітнілі
Витирає груди. —
Кіло якесь. А от гиря
Важить аж два пуди!