Рябко та Лисиця

— Старий я вже, недобачати став, —
Все бідкався Рябко Лисиці. —
Про це злодюга взнав
І цупить з ферми птицю.
— А ти послухай ради:
Ось мовчки не сиди, як сич,
А гавкай, гавкай цілу ніч —
Ніхто й пір’їночки тоді не вкраде.
— Спасибі, сестро! Як я не придумав сам...
Тепер злодюгам жару дам!
І от щоночі гавкати він став.
Як тільки смеркне — гав та й гав.
Задерши ніс до неба.
Цього Лисиці й треба.
Якщо він тут загаласує,
То там Лисиця хазяйнує;
Там чути гавкання Рябка,
Вона тут цупить гусака...
Так знищила немало птиці.

* * *
Будь пильним, коли радить щось Лисиця!