Перекував

Зустрілись два чинуші.
— А знаєш, дорогуша, —
Вітаючись один почав казати, —
Новий мій працівник —
Прекрасний чоловік!
Не каюся, що взяв його до штату.
— Який це? Той, Колюченко Панас?
Що працював у нас?
Що я за власним гм... бажанням... гм... звільнив?
— Він самий. А ти помилку зробив...
— Та ну його... Вже надто принциповий:
На мене зиркав скоса,
Куди й не треба сунув носа...
— Ой, що ти!.. Він — шовковий!
— Ага, «шовковий»!
Все тільки й зна критикувати...
— Критикувати? —
Та він покірніший ягняти!
Тепер він вже не той, ні-ні!
— Ну що ж, подякуй, голубе, за це мені.