Їжак і Павук

В саду, в сухім гіллі, край тину,
Де сонячне тепло збирало мух,
Снував, новеньку павутину
Старий Павук.
В торішнім листі — тихе шарудіння:
То клопотався у саду Їжак.
Павук гойднув сердито павутиння:
— Чому наводиш ти навколо жах?
Твої голки — то мирові загроза:
Стирчать, немов багнети, колючки.
— Зате, — сказав Їжак, — у тебе мирна поза.
В цю мить щось дзикнуло, хитнулися листки,
А Їжачок додав: — Здається,
У павутинні мушка б’ється?

За мир ви стоїте, кривавці-павуки,
Самі ж усюди снуєте сітки.