Лев-жених

Лев сватався до доньки Селянина,
    Бо вже по вуха закохавсь.
Був батько проти, а відмовити боявсь:
«Коли б то трапилась якась причина...»
І каже Левові: — Найдужчий із царів,
За тебе заміж донька йти раденька,
Але вона дурна ще, молоденька, —
Зубів злякалася твоїх і пазурів.
— Що? — здивувався Лев. — Та це дрібниці,
Влаштую все! Гукніте лікарів!
Хто за любов на жертву не рішиться? —
І Лев позбавився зубів і пазурів.
Побачили батьки, що Лев тепер безсилий,
    І Лева гарбузом вгостили.

Хто згоди не досяг і кинув зброю —
Спізнається із долею гіркою.