Два Цапи

Два Цапи, два філософи відомі,
    Що в лісі славу здобули,
Одного разу диспут завали,
Пустили аргументи в хід такі вагомі,
    Що врешті бійку здійняли.
Баран побачив, що не пахне жартом,
Розбороняти став: — Вам битися не варто,
    Соромтеся, філософи! Це ж як
    Повчаєте ви інших скотиняк? —
Мовляв, не бийтеся, гасіть дикунства звичні,
    Самі ж звелись, як дикуни!
— Облиш, — сказали Барану вони, —
Знай — ми філософи теоретичні,
А тут проблеми трапились практичні.

Солідні люди є — хоч бороду ліпи, —
Але й у них трапяються заскоки:
В теорії вони — філософи високі,
А в співжитті — дрібні цапи.