Олександр Тараненко

Доярка

Кум Петро зустрів Івана:
— Чув я такі вісті,
Що дочка твоя Оксана
Мешкає у місті.

— Та живе, — той мовить в’яло, —
Скоро вже півроку,
Як у хаті менше стало
На одну сороку...

— Де ж працює? — кум питає.
Мне Іван цигарку
І тяжкенько так зітхає:
— Вчиться на доярку.

— То кого ж вона там доїть?
— Не твої турботи:
Мене доїть зі старою
Майже щосуботи!