Два Жолуді журились на гіллі:
— Куди ж то упадем, такі малі?
Висиш тут і не знаєш, як на злість,
Чи проростеш, а чи свинюка з’їсть.
Хоча б комусь поскаржитись.
Якби...
Та нікому: кругом дуби...
Іще ж воно із тебе соки п’є,
А вже — не визнає!
