Зловмисники

Це ж треба додуматись аж до отакого,
Дочаркуватись, довмітися, щоб
Під міжнародний під газопровід
Посеред дня чинити підкоп.
Посеред дня — по-розбійницьки, раптом.
Спасибі дозорцям, на місці взяли,
Із газорізальним апаратом
Просто в міліцію привели.
Тільки ж то каятись не поспішають,
Стали зловмисники — твердо стоять,
Прізвища хвацько свої називають:
«Зварник Приступенко!»
«Слюсар Невкрадь!»
Надто, аж надто тверезо гундосять,
Душу майорові палять дотла,
Зважити просять, відзначити просять:
«Ми — не для себе, ми — для села».
Мов, до села наїжджаєм щоразу
З Вінниці, в гості, на вихідні,
Переживаєм, що люди без газу
В газопровідній живуть стороні.
Мов, у Європу, до капіталістів
Той газопровід занадто спішить
Мимо цих сіл — доля їхня періста, —
От і рішили газку вточить.
«От і рішили! От і рішили!» —
Передражнив, не утримавсь-таки
Майор, усмішку сховати безсилий:
«Бач, віднайшлися Кармалюки!»
Таж би злетіли були у повітря!
Збитків — мільйон! Міжнародний скандал!
Чесними зирять. А хто б їм повірив?
«Хто б вам по-ві-рив?!» — майор проказав.
А віднайшлися, то віднайшлися!
Такі в цім краю губились хіба?
Легше зітхнув, коли експертиза
Установила: хильнули оба.