Різні виміри

Причвалав із поля Яків,
Зігнутий навпіл:
«Натомився я, друзяки,
Як у плузі віл.

Ломить руки, зводить ноги
І шпигає в бік.
День такий безбожно довгий,
Наче цілий рік».

«А зробив — мов кіт наплакав», —
Хтось його шпиня.
«Що там зробиш, — кида Яків, —
Скільки ж того дня?»