Був на розум він убогий, та добряче спав і їв, тож знаходились на нього досить різні хазяї. Перший — сивобровий вчений, а начитаний — аж страх, вимовляв Папуга чемно: «Аррістотель, Фейєррбах!» Другий був простий дядило, вболівальник за футбол, птах кричав: «Суддю на мило, ще удар, ударр — і гол!» А вже третій — злої волі, і Папуга, наче тать, вслід горланив: «Ні пазволю безпоррядкі наррушать!» В нас іде перебудова, все міняється навкруг, та завжди напоготові пристосовництво папуг.